Наш захисник
6 грудня Україна відзначала День Збройних сил. Цього дня 27 років тому Верховна Рада ухвалила Закон "Про Збройні сили України", а святкування Дня Збройних Сил України парламент запровадив з 1993 року. Найголовніше нині в армії – це її склад. Солдати та командири, загартовані війною, доводять, що часто просто сила духу здатна змусити відступити навіть добре оснащеного ворога.
Користуючись нагодою, ми хочемо розповісти про нашого працівника, водія шкільного автобуса, Самойленка Тараса Васильовича, який брав участь у антитерористичній операції на сході України.
Тарас Васильович народився в с. Ковалівка, тут же навчався у Хвостовецькій восьмирічній школі, а потім у Кіровській середній школі. З 1986 по 1989 рік навчався у п’ятому вищому художньому училищі в м.Вінниці. З 1989 по 1991 рік проходив службу в Збройних силах Радянського Союзу. З 1991 по 1994 рік –працював старшим групи затримання МВС, потім перевізником за маршрутом Немирів – Ковалівка. З 2013 року працює водієм шкільного автобуса. З березня 2015 по квітень 2016 року брав участь в АТО – захищав територіальну цілісність і незалежність України. Службу проходив в 130 окремому розвідувальному батальйоні, нагороджений трьома медалями, в тому числі відзнакою президента «За участь в антитерористичній операції».
Робота водія подобається Тарасу Васильовичу. У вільний час він займається малюванням, полюбляє рибалку. Тарас Васильович має хорошу сім’ю, ростить чудових дітей: синів Дмитра і Олександра, донечку Дашу, онука Тимофія, які гордяться прізвищем Самойленко.
