Підліткова депресія: причини і наслідки.

Депресивні розлади є чи не найбільш поширеною психологічною проблемою в сучасному світі. За даними ВООЗ, 3—6% населення Землі потерпає від них, а пік їхнього розвитку весь час зміщується. Сьогодні він припадає на вік 20—25 років. Ще 10 років тому фахівці навіть не припускали виникнення депресій у дітей. Проте найновіші дослідження підтверджують їх існування, особливо в період підлітковості, та вказують на наявність у цій віковій групі багатьох ознак “дорослої” депресії.

На жаль, депресія в дитячому віці часто не розпізнається та не піддається корекції, тому що батьки й учителі зазвичай не розуміють, що за негативним настроєм приховуються серйозні психологічні проблеми. Депресія в підлітків виявляється, як правило, нестандартними характеристиками. До того ж підліток усе ще не здатний достатньою мірою вербалізувати свої переживання.

Психологічні дослідження показують, що перший період депресії в середньому виявляється у 13 років. Частота депресій різко зростає у віці 12—16 років, досягає піку в 14—15 років, а потім поступово знижується. Поведінка депресивного підлітка характеризується грубістю, конфліктністю, сексуальними ексцесами, зниженим, з відтінком дисфорійності настроєм із готовністю до гетеро й аутоагресії. Такі особливості психічного стану створюють основу для конфліктів з оточуючими, а загрози покарання породжують страх і тривогу, що збільшує суїцидальну небезпеку й мотивує суїцидальну поведінку. Статистика свідчить, що підлітковий суїцид займає третє місце (після травм та невиліковних хвороб) у підлітковій смертності.

У підлітковому віці організм зазнає значних змін, зокрема гормональних, які істотно впливають на біологічний, психологічний і соціальний розвиток дитини. Соціальний іде за двома основними лініями: звільнення від батьківської опіки та встановлення нових відносин з однолітками.

Почуття, що виникають у підлітків унаслідок емоційного розриву з батьками, суперечливі. Підлітки — емоційно ще діти, які знаходяться в перехідному періоді свого розвитку. Їхні потреби, в першу чергу емоційні, такі ж, як у дітей. Підліткам необхідно, щоб їх любили та приймали такими, якими вони є, щоб про них турбувалися, були з ними лагідними, але при цьому поважали і сприймали як дорослих. Важливо, щоб підлітки відчували турботу і любов оточуючих. Суб’єктивне відчуття того, що ніхто не турбується про них, як слід, викликає почуття власної нікчемності й самоприниження та низьку самооцінку. Самотність на цьому етапі вікового розвитку є складовою частиною підліткової депресії. Однак молоді люди не стануть відкрито висловлювати свої почуття суму, печалі, безнадійності, які характерні для дорослих у депресивному стані. Вони приховують свою депресію виставленими напоказ нудьгуванням, агресивністю, іпохондрією, вередуванням чи асоціальною поведінкою.

Отже, підлітки найчастіше опосередковано виявляють депресивні переживання. Симптоми депресій включають різкі зміни настрою і негативність, що супроводжуються відсутністю на заняттях у школі, деструктивною поведінкою та погіршенням успішності. У міру дорослішання симптоми стають виразнішими, підвищується вірогідність суїциду.

Розрізняють три види підліткової депресії:

1) байдужість і відчуття пустоти; відчуття, що дитинство вже скінчилось, а дорослим підліток себе ще не відчуває. Виникає певний вакуум, який сприймається як сумування за втраченою людиною — частиною самого себе. Цей вид депресії є нетривалим і швидко минає;

2) результат смуги життєвих невдач та поразок (намагався вирішити чергові завдання, але безрезультатно, або оточуючі не розуміють його, або ж підліток відчуває обмеженість своїх потенційних можливостей) на фоні того, що адаптаційні механізми дорослої людини ще відсутні. Тому значна кількість самогубств у підлітковому періоді відбуваються не після тривалого пошуку альтернативних рішень складних проблем, а внаслідок миттєвого пориву;

3) викликати депресію в підлітка може і факт народження в сім’ї другої дитини. Цей вид отримав назву “конкурентна депресія”, яка виникає внаслідок зміщення уваги та турботи батьків до новонародженого, а підліток у міру своєї егоцентричності неохоче ділиться любов’ю із сиблінгом-конкурентом.

Крім того, в підлітковому віці контекст розвитку не такий, як у дитинстві. Діти відчувають себе в безпеці, знаючи, що вони є невід’ємною частиною сімейної ланки, тоді як підлітки зіштовхуються із задачею, що полягає у відмові від свого статусу в сім’ї, поступовому дистанціюванні від неї і набутті нового статусу як незалежного дорослого. Тому навіть у здорового підлітка можна очікувати певні перехідні депресивні стани, коли близькість із сім’єю перетворюється на табу, а джерело любові ще не знайдено. Тобто депресія в підлітків може бути і гіперболізацією нормального розвитку.

Депресивні діти описують свої сім’ї як конфліктні, контролюючі, незгуртовані, нездатні в потрібний момент надати підтримку. До того ж депресія пов’язана з поганим ставленням до підлітків, включаючи психологічне, фізичне та сексуальне насилля. Несприятливе сімейне середовище може знижувати самооцінку дитини, що, у свою чергу, обумовлює відчуття нездійсненності та депресію. Найбільш травмуючим стресором є втрата одного з батьків (особливо матері).

Однолітки бувають безжалісними у своїх насмішках над підлітком, який “не схожий на інших”. Тому не дивує той факт, що відсутність соціальної підтримки з боку однолітків, соціальної компетентності та самотність є значними передумовами підліткової депресії, особливо серед дівчаток. Негативне сімейне середовище призводить до того, що підлітки, схильні до депресії, приходять у коло однолітків з низькою самооцінкою, слабкими міжособистісними навичками, агресивністю та негативним стилем. Вони не здатні конструктивно вирішувати проблеми і часто відштовхуються однолітками через неадекватну поведінку. У свою чергу, неприйняття з боку однолітків підкріплює негативні уявлення про себе, тим самим підсилюючи депресію.

Поради для батьків

Пам’ятайте, що підліткам, які страждають від депресії, важко говорити про свої почуття. Вони можуть не розуміти, що з ними відбувається, і навіть не знати симптомів депресії.
Депресія у підлітків проявляється не так, як у дорослих. Тому зважайте на зміну поведінки дитини, її звичок у харчуванні, перепади настрою, розлади сну і погіршення стосунків з іншими, особливо, якщо такі зміни тривають не один тиждень.
Сприймайте серйозно будь-які вислови про смерть чи натяки на самогубство.
Якщо ви підозрюєте у дитини депресію (не йдеться про поганий настрій), варто проконсультуватися з лікарем.
Допомагайте дитині дотримуватися призначеного лікування і відразу повідомляйте лікаря, якщо стан дитини не покращується і з’являються тривожні побічні ефекти.
Дбайте, щоб у вашій сім’ї був режим харчування, занять фізичними вправами і режим сну.
Підтримуйте з дитиною хороший обмін думками, допомагайте їй давати собі раду з упередженим ставленням з боку інших.